Драматичні події у місті Запоріжжя
Багато хто з нас обожнює подорожувати. Так, часто мандруючи, ми захоплюємося різними містами чи країнами. Нас вражають історія та легенди різних місць, що ми відвідали, при цьому кожного разу, прогулюючись знайомими вулочками, не зважаємо на історичну цінність кожного закутка рідного міста. Тому зараз я хочу розповісти про історичні події, пов’язані з містом Запоріжжя.
За роки довоєнних п'ятирічок Запоріжжя перетворилося на велике індустріальне місто. Символом індустріалізації не тільки Запоріжжя, а й всього Радянського Союзу стала Дніпровська гідроелектростанція. Багато у чому саме через своє промислове значення, географічне розташування та наявність у місті стратегічно важливих мостів через р. Дніпро. Запоріжжя відіграло помітну роль на початковому етапі Другої світової війни.
Нелегкі випробування у роки Другої світової війни випали на долю нашої Батьківщини. Не оминули вони і Запоріжжя, захисники і громадяни якого продемонстрували зразки героїзму, мужності, стійкості і самопожертви. У перші ж дні війни десятки тисяч запоріжців пішли добровольцями на фронт. У містах і селах області для допомоги армії почали створюватися добровольчі підрозділи різного призначення. Формувалися загони протиповітряної оборони, які повинні були швидко ліквідувати наслідки авіаційних ударів. На початковому етапі війни Червона армія зазнала значних невдач. Фронт швидко пересувався на схід. Вже наприкінці липня – на початку серпня 1941 року гітлерівські війська захопили райони, що межували з Запорізькою областю, а ворожа авіація почала систематично бомбардувати підприємства Запоріжжя, Мелітополя і Бердянська.
Протягом 18 серпня у місті розгорнулися драматичні події. Від прямого влучення снаряда вибухнув міст, що з ' єднував о. Хортицю з лівим берегом. Це полегшило завдання захисникам міста, адже тепер ворог міг прорватися до Запоріжжя лише через греблю Дніпрогесу. Атаку ворога на греблі вдалося відбити. Надвечір 18 серпня радянськими військами, через загрозу прориву німецьких військ, було підірвано греблю Дніпрогесу. Підрив греблі призвів до трагедії. Стіна води, що вирвалася на свободу, вдарила в о. Хортицю, де на той час знаходилося багато біженців та військові підрозділи Червоної армії. Було затоплено прибережну смугу на десятки кілометрів вниз по Дніпру. Ситуація ускладнювалась тим, що підрив греблі було здійснено без попередження. У результаті все це призвело до значних жертв серед військових та мирного населення. У той же час хвиля води змила кілька ворожих переправ та знищила німецькі підрозділи, які опинилися у зоні затоплення. Героїчна оборона міста тривала півтора місяці. Під загрозою оточення в ніч з 29 на 30 грудня 1943 року німецькі війська відступили з правобережної частини міста. Запоріжжя було остаточно звільнене, період окупації завершився.
Вже більше, ніж сімдесят років, як скінчилася страшнна війна. Тоді стояла квітуча весна. На вулицях обіймалися незнайомі люди, біля радіоприймачів вистроювалися черги послухати радісні новини. Тієї весни наш народ почав з ентузіазмом відбудовувати зруйновану країну: ворога прогнали, потрібно навести лад в домі.
Як війна може навчити людину? Перш за все, ми навчились цінувати мир та об’єднуватись заради нього. Цінувати можливість бути поруч з близькими, а не чекати їх роками з фронту. Вільно кохати, а не отримувати «похоронки» на наречених. Спокійно йти по вулиці, а не бігти мерщій у бомбосховище. Купувати в магазині свіжі булочки, а не пекти хліб з лободи.
Ветерани можуть розказати нам, яка страшна війна, наскільки кращий мир. Але їх стає все менше… Так давайте самі пам’ятати про це, щоб великі та малі війни залишилися в історії!
Чуб Анастасія, 10-Б клас